Четвер, 22.11.2018, 14:48
Вітаю Вас Гість | RSS

Острійківська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Меню сайту
Пошук
Корисні посилання
ЗНО

Історія закладу


Історія  навчального закладу

Минуле і сучасне Острійківської ЗОШ І-ІІІ ступенів

На території сіл Острійки та Блощинці діє єдиний навчальний заклад — Острійківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, яка знаходиться у районній комунальній власності. Приміщення школи типове, введено в дію у 1968 році, ліцензований обсяг прийому 320 учнів. В даний час навчається 112 учнів. Школа працює за навчальним планом у п’ятиденному режимі.

Заклад освіти має достатню матеріальну базу, що забезпечує загальноосвітній рівень підготовки. Функціонують кабінети фізики, хімії та біології, математики, української мови і літератури, історії, початкових класів, музики, які забезпечені науково-методичною літературою, технічними засобами навчання, приладами, дидактичними і наочними посібниками.

Є спортивний зал, майстерня, актовий зал, комп’ютерний клас. В школі працює музей історії села, де зібраний цікавий краєзнавчий матеріал, розміщений у трьох експозиціях: «Ніхто не забутий, ніщо не забуте», «Побут рідного краю», «Історія школи».

Із  19 педагогічних працівників школи вищу освіту мають 16, середню спеціальну - 3, один навчається заочно у вищому навчальному закладі.

Вищу кваліфікаційну категорію мають 18 вчителів, першу-…. Педагогічний колектив працює над проблемою цілеспрямованої роботи педагогічного, учнівського та батьківського колективів і громадськості з метою поліпшення якості знань учнів, рівня їх вихованості, самостійності у навчальній діяльності, шляхом застосування інноваційних методів навчання і виховання. Робота над цією проблемою активізує форми методичної підготовки вчителів, пошуки нових форм роботи з учнями.
 
Острійки — село козацьке. Ще з ХVII ст. в центрі села (поруч із сучасною школою) стояла церква, поряд — попова і дякова хата. При церкві існувала  школа, єдиним вчителем якої був дяк.

Першою в ХІХ ст. острійківською школою була парафіяльна. ЇЇ було відкрито у 1860 р.місцевим настоятелем Покровської церкви священником о. Романом Терлецьким, справу якого продовжили інші священнослужителі. Серед них особливо виділявся у якості шкільного наставника о. Митрофан Захарієвич. Він мав чималий педагогічний досвід — перед прийняттям священницького сану працював вчителем на Черкащині, а згодом викладачем в Уманському духовному училищі. Крім того священник певний час був ще й завідувачем бібліотекою в тому ж училищі і отримав чин колезького секретаря. По призначенню в Острійки пастир був призначений ревізором церковнопарафіяльних шкіл 4-го округу Васильківського повіту. За виконання своїх обов’язків священник і педагог в 1890 році був нагороджений скуфією від імені Священного Синоду РПЦ.

Для парафіяльної школи селяни досить швидко спорудили нове приміщення. Воно було настільки привабливим, що на початку ХХ ст. державні чиновники від освіти вирішили перетворити його на міністерську школу. Для цього один їз цих чиновників відправився до Острійок і під його керівництвом селяни уклали особливу угоду про заснування в селі державної школи:

« Приговор  Острийского сельского схода

По ходатайству об открытии однокласного народного училища.

1901 года ноября 20 дня. Мы, нижеподписавшиеся, крестьяне села Остриек Васильковского уезда Киевской губернии были созваны сего числа на сельский сход старостою Павлом Похильком в составе 104 душ из общего числа 156 домохозяев, имеющих право голоса на сходе, на коем имели рассуждение о следующем:

В селе Острийках насчитывается до2000 душ обоего пола, в том числе 200 детей школьного возраста, для обучения коих имеется одна лишь церковноприходская школа, в коей обучается до 100 душ детей, а все остальные дети лишены всякого образования и воспитания...»

           У 1903 році піклуванням земства в Острійках відкривається двокласна школа (у цьому приміщення — нині добудованому — зараз знаходиться контора). Згодом школа стає чотирьохкласною. На вулиці Жовтневій, у хаті Закрасняного Андрія, розкуркуленого, також відкрили школу. Там навчалися діти, що жили від Заяр’я до Антонівки. 1-2 клас вчився у першу зміну, 3-4 у другу.

Щербина Петро Іванович, 1927 року народження та Чередніченко Люба Григорівна 1928 року народження, згадують, що в першому класі їх учив Сем’янівський Кирило Прохорович, у другму класі — Ковтун Василь Іванович, у третьому класі — Бахмач Петро Якимович (житель села Блощинці), у четвертому класі — Солопай Йосип Васильович. Пригадують також Вакуленка Захара Якимовича, якого разом з сім’єю у 1937 році репресували і вислали з села. Забрали прямо з уроків. Нині його доля односельцям не відома.

Оленко Степан Климович, учитель української та російської мови й літератури, згадує, що в Острійківську школу прибув у 1937 році, закінчивши робітфак при Білоцерківському сільськогосподарському інституті, десятимісячні педагогічні курси у Корсунь — Шевченківському педагогічному технікумі та півторамісячні курси української мови при Уманському педінституті.

 У цей час школа в Острійках була семирічна. Наповненість класів — велика. Всього налічувалося 525 учнів. Перших — два класи,  других — три, третіх — три класи, четвертих — два, п’ятих — один,шостих — два класи, сьомих — один. Наповненість класів біля 40 учнів. Навчалися у дві зміни. Увечері два останніх уроки проводили до каганців.

Директором школи був Щур Олександр Семенович — історик за фахом, родом з Канева. Під час війни потрапив до Німеччини. Подальша доля не відома.

 

Під час війни школа не працювала. Кравченко Марія Василівна (колишня учениця, 1926 року народження) згадує, що в приміщення школи німці розмістили управу, а в 1944 році після окупації всі учні повернулися в свої класи, у перший клас набрали дітей віком з 8-ми років і більше.

З 1 вересня 1945 року вчителем російської мови і літератури на постійну роботу в Острійківську школу прийнято Оленка Степана Климовича.

1939 року його взяли на строкову службу в Армію, а там -  війна, госпіталі, тяжка хвороба...

З Конотопського вчительського інституту після війни перевівся у Київський педінститут на заочне відділення, тому, що в Острійках одружився, треба було утримувати сім’ю, та й у школі не було кому вчити дітей: вчителі роз’їхалися, дехто не повернувся з війни. У 1953 році закінчив учительський інститут, а в 1956 — педагогічний. Так і пропрацював у Острійківській школі до 1974 року, коли за вислугою літ пішов на пенсію.

 У 1974 році вчителювати в Острійківську школу прийшов Кравченко Іван Ілліч, 1915 року народження, житель Острійок. До війни закінчив Білоцерківський педагогічний технікум, а після війни закінчивши Учительський інститут, заочно навчався в педінституті ім. Горького, м. Київ. З 1948 року працював вчителем історії Острійківської школи до 1975 року (вийшов на пенсію).

З 1950 року 25 років працює завучем. Учасник Великої Вітчихняної війни. Нагороджений орденами, медалями. За заслуги на освітянській ниві присвоєно звання відмінника освіти.Згадує, що повоєнні роки були дуже тяжкими, але діти тягнулися до знань. Нелегко було всім: і батькам, і учням, і вчителям. Доводилося вчителювати у шитих валянках, конспекти писати до гасової лампи, але були молоді, завзяті, енегрійні, роботі віддавали все.

Після війни директором був Марціх Трохим Романович — вчитель біології та хімії.

З 1949 року — Сухомлин Нечипір Ониськович, викладач історії, родом з села Розаліївка.

З 1950 року — Ковальчук Павло Іванович, вчитель математики, який прибув в Острійки з дружиною Ковальчук Ганною Матвіївною, вчителькою початкових класів з села Телешівки Рокитнянського району.

З ...  директором школи призначений Сьомка Петро Захарович, вчитель математики. 

З 1958 року — директором школи призначили Шевченка Івана Івановича, вчителя географії, родом з  села Макіївка. В Острійках одружився з Лященко Варварою Яківною 1924 року народження, яка закічила Київський педінститут і з 15 серпня 1959 року працювала вчителем математики. Все життя пропрацювали в рідній школі. Не одне покоління односельців вдячне сім’ї Шевченків за ті паростки знань, що стали їм путівкою в життя.

З 1969 року по 1981 рік директором Острійківської школи працював Єременко Петро Ілліч, вчитель російської мови й літератури, родом із Полтавщини. Закінчив Ровенський педінститут. Поєднав свою долю з Єременко Марією Павлівною, жителькою нашого села, вчителькою української мови та літератури. Саме Петро Ілліч був засновником шкільного музею. Разом з членами шкільного гуртка «Червоні слідопити», розшукали рідних воїнів, що загинули при визволенні села, зібрали цікаві матеріали про односельців-учасників війни, предмети народного побуту рідного краю, проводили незабутні зустрічі з ветеранами, цікавими людьми, екскурсії.

На жаль тяжкі роки війни, повоєнне лихоліття, напружена праця підірвали злоров’я. Петро Ілліч помер, не доживши до пенсії. Невдовзі не стало і дружини, яка не змогла винести тяжкої розлуки.

З 1981 року директором школи стає Кияниця Ніна Петрівна, вчителька української мови і літератури, яка до цього часу працювала директором Блощинецької 8-річної школи.

З 1988 року директором школи призначений Оленко Олексій Степанович, вчитель математики, який закінчив Уманський педінститут, з 1968 року працював в Острійківській школі. Олексій Степанович — продовжувач вчительської династії Оленків. Він підрахував, що загальний педагогічний стаж династії — понад  220 років. З 2012 року директором школи працює Бабій Леся Василівна, учитель математики та фізики, яка закінчила Черкаський педагогчний інститут.

Протягом 1949-2001 років в Острійківській школі працювало 118 педагогів. Кожен з них залишив свій слід в пам’яті учнів школи. Найдовше на педагогічній ниві трудилися:

Сьомка Петро Захарович — вчитель математики (з 1947 р.).

Оленко Степан Климович -   вчитель російської мови і літератури (з 1937 р.).

Поночовний Віктор Кузьмович — вчитель хімії і біології (з1949 р.).

Поночовна Надія Захарівна – вчитель початкових класів

Шевченко Олексій Іванович — вчитель початкових класів (з 1945 р.).

Березніцький Микола Іванович — вчитель початкових класів (з 1946 р.).

Бойко Тимофій Олексійович — вчитель німецької мови (з 1950р.).

Поночовна Надія Захарівна — учителька початкових класів (з 1951 року).

Кравченко Іван  Ілліч — вчитель історії (з 1947 р.).

Яринич Марія Федорівна — вчителька початкових класів (з 1945р.).

Лященко Варвара Яківна — вчителька математики (з 1959р.).

Шевченко Іван Іванович — вчитель географії (з 1958 р.).

Уніжук Євдокія Романівна — вчителька математики (з 1965 р.).

Єременко Петро Ілліч — вчитель російської мови і літератури (з 1969 р.).

Єременко Марія Павлівна — вчитель української мови і літератури (з 1970 р.).

Королюк Віра Григорівна - вчитель української мови і літератури (з 1967 р.).

Королюк Олексій Полікарпович — вчитель історії (з 1970р.).

Ситькова Ольга Василівна — вчителька початкових класів (у Острійківській школі з 1958 р.).

Мудрий Василь Іванович — вчитель фізики (з 1975 року).

Мудра Ганна Іванівна — вчитель української мови та літератури (з 1975 року).

Голуб Світлана Несторівна — вчитель української мови й літератури. Свою педагогічну діяльність розпочала в Острійківській школі в 1988 р. 

З 1968 року школа в Острійках працює в новому приміщенні. Стараннями голови колгоспу Папченка Василя Пилиповича, парторга Оленка Степана Климовича, директора школи Сьомки Петра Захаровича та його наступника Єременка Петра Ілліча, всього педколективу, жителів села,  було винайдено кошти і збудовано (за 2 роки) нову школу — світлу, простору, гарну, яка щиро відчинила двері знань своїм учням. З цього часу школа в Острійках — середня, загальноосвітня. Раніше дітям доводилося в 9-10 клас ходити в Блощинці та Антонівку. Тепер же, особливо коли в 1967 році Острійки і Блощинці сполучили брукованою дорогою, і пустили за маршрутом автобус з Білої Церкви, до Острійківської школи потягнулися учні з Блощинець, яким зручніше було туди дістатися автобусом.

Блощинецька школа стала 8-річною, а з 1983 року перестала існувати.

 

Ось неповний перелік видатних випускників нашої школи:

 

 

Олійніченко Петро Іванович — торокальний хірург, доктор медичних наук, генеральний директор Київського онкологічного центру,

академік Нью-Йоркського університету медицини.

Лященко Петро Сергійович — доктор наук, директор інституту фізіології, м. Київ.

Лященко Дмитро Сергійович — доктор медичних наук, нейрохірург.

Кравченко Олександр Йосипович — доктор економічних наук, генеральний директор сумського заводу «Хімпром».

Кравченко Михайло Йосипович — доктор хімічних наук, завкафедрою хімії с\г академії  м. Суми.

Кравченко Петро Пилипович — генерал-майор, начальник Головного управління держфельдслужби України.

Власенко Микола Васильович — професор, генеральний директор заводу «Більшовик» м. Києв.

Ільніцький Микола Іванович — генерал-майор, ракетні війська.

Дубовик Віктор Степанович — доцент, кандидат економічних наук, заввідділом газифікації і твердих видів палива.

Ільніцький Віктор Миколайович — доцент, кандидат економічних наук, завкафедрою економіки Ірпінського фінансово-економічного інституту.

Лященко Анатолій Антоновичпрофесор Київського національного університету будівництва і архітектури, кафедра геоінформатики і фотограмметрії.

Вакуленко Юрій Михайлович — доцент, кандидат технічних наук, зам. Генерального директора заводу ім. Фрунзе, м. Суми.

Звичайна (Менжинська) Ольга Іванівна — кандидат юридичних наук, Радник Верховної Ради України з правових питань.

Коробка Іван Васильович — доцент, проректор КПІ (Київський політехнічний Інститут).

Контакти
Наша адреса
вул. Миру (Леніна), 38
с. Острійки Київської області
Телефон (04563) 2 02 99
Е-mail: ostrijky.school@i.ua
Схема проїзду
Схема проїзду
Національна дитяча "гаряча лінія"
Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації

Карта
Час
Прогноз погоди
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 108
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Объявления


Copyright MyCorp © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz